Митці в документах КҐБ/StB:

Україна

Чехія

Грузія

en
cz
ge

Їм випало жити у ХХ столітті — часи невдалих спроб побудови комуністичної утопії в Україні, Грузії, Чехії й інших країнах.

Вони мали за плечима різні культурні контексти, не завжди зналися між собою, але часто мали схожі історії: спротиву, співпраці чи репресій.

Український авангард тісно товаришував з грузинським, але обидва середовища в 30-ті змушені були зникнути, розчинитися або адаптуватися через чистки і репресії. Радянські спецслужби фіксували, як вцілілі митці наприкінці декади дізнавалися, чи залишився хтось живий — наприклад, український режисер Олександр Довженко так цікавився долею грузинських колег, зокрема розстріляного письменника Жанго Ґоґоберідзе. Представникам грузинського авангарду у сфальсифікованих обвинуваченнях також пригадували контакти з українськими «буржуазно-націоналістичними» митцями і політиками — наприклад, дружбу з Володимиром Винниченком.

Чеські митці відчули на собі тиск цензури пізніше, після повоєнної узурпації влади Комуністичною партією, яку підтримував Радянський Союз. Вони не пройшли крізь чистки 30-х років, але також добре знали, що таке зламана кар’єра, абсурдні звинувачення, постійне спостереження, фізичне насильство. Та водночас змогли розпочати чергову спробу демократичних перетворень у Центральній та Східній Європі.

Ця онлайн-виставка — історії художників і художниць, режисерів і акторок, музик і музиканток, письменників і письменниць. Вони по-різному реагували на цензуру чи репресії, бо передусім були людьми — зі своїми страхами, слабкостями і помилками.

Хтось вимушено співпрацював, але водив спецслужби за носа, як-то український письменник-гуморист Остап Вишня. Хтось добровільно пішов на вербування, але виконував не лише роль благородного розвідника — наприклад, український художник Микола Глущенко. Хтось ще юним помилився один раз, але наслідки йому згодують досі, як це сталося з чеським письменником Міланом Кундерою. Хтось зламався, але отримав другий шанс, — як-то перший президент Грузії і письменник Звіад Гамсахурдіа.

В основі проєкту — документи з колишніх архівів комуністичних спецслужб. Ми спробували зазирнути по ту сторону і показати, яким чином чекістська бюрократія впливала на окремі життя та змінювала культурний ландшафт країн. Про що чекісти писали у своїх доповідних, які донесення хотіли отримати і як замовляли критичні рецензії на тих, кого хотіли посадити.

На жаль, не всі справи на митців збереглися. Наприклад, про режисера Сергія Параджанова в українських архівах залишилися тільки згадки про справу на об'єкта «Тунеядец».

Великий масив грузинських справ згорів у пожежі під час державного перевороту в грудні 1991 року. Ще частину документів вивезли до Росії.

Чеські архіви відкриті і переважно оцифровані, але дослідники повинні опрацювати ще багато матеріалів.

Копії документів з архівів комуністичних спецслужб про митців, історії яких складають онлайн-виставку, можна переглянути та безкоштовно завантажити на сайті Електронного архіву Українського визвольного руху.

Іване (Жанго) Ґоґоберідзе
Марта Кубішова
Микола Глущенко
Павло Губенко (Остап Вишня)
Опанас Заливаха
Сергій Параджанов
Павел Когоут
Валер’ян Підмогильний
Коте (Костянтин) Хімшіашвілі
Звіад Гамсахурдія
The Plastic People of the Universe
Давид Карцівадзе
Олдржих Кулганек
Стефанія Шабатура
Зелений Інтернаціонал
Василь Стус
Гіві Барамідзе
Мілан Кундера
Вацлав Гавел
Михайло Бойчук
Коте (Костянтин) Мікаберідзе
Міхеіл Джавахішвілі
Олександр Довженко
Властіміл Тршешняк
Власта Храмостова
Іване Бабуадзе
Лесь (Олександр) Курбас
Петре Багратіоні-Грузинський
Їржина Степнічкова
Роман Сута

україна чехія грузія

живопис музика література театр кіно