en
cz
ge
Опанас Заливаха
Олександр Довженко
Сергій Параджанов
Стефанія Шабатура
Валер’ян Підмогильний
Павло Губенко (Остап Вишня)
Микола Глущенко
Лесь (Олександр) Курбас
Василь Стус
Михайло Бойчук

Українське мистецтво впродовж радянського періоду переживає різні часи: піднесення в 20-х, кампанію з фізичного знищення у 30-х, впровадження єдино вірного методу «соцреалізму» в мистецтві на кілька подальших декад, цькування за «ідеологічні помилки», відносне вільнодумство шістдесятих та репресії ледь не до розвалу СРСР — Василь Стус загинув у таборі у 1985 році.

Мистецтвознавці часто нехтують документами комуністичних спецслужб, а дарма: у справах на українських митців можна зустріти рідкісні світлини, донесення від колег-друзів, фото знищених чи заборонених робіт, а також «мистецтвознавчі» огляди, що вирішували долю митців і їхніх творів.

Водночас українські архіви КҐБ містять документи, які допомагають зрозуміти технологію цензури: накази про вилучення книг з бібліотек, доповідні про «націоналістичні групи в мистецтві», різноманітні розпорядження.

Також справи митців розповідають про тогочасне середовище: про плітки, які ходили між митцями, анекдоти одне про одного, творчі оцінки. Іноді референси зустрічаються несподівано: наприклад, художник-агент Микола Глущенко переконує іноземців, що художника-дисидента Опанаса Заливаху заарештували за порушення закону в комерційних справах і аж ніяк не за творчість.

До української частини виставки включені різні документи: справи-формуляри, агентурні справи, архівно-кримінальні справи, окремі доповідні. До кожної історії додаються цитати з чекістської бюрократії — чому митці для них ставали об'єктами спостереження та слідства.