en
cz
ge

Вацлав

 

Гавел

драматург, письменник, президент

1936
|
2011

Чеський драматург і письменник, а також головний представник політичної опозиції в 1970-х і 1980-х роках, за що неодноразово потрапляв до в'язниці. Останній президент Чехословаччини з 1989 по 1992 рік і перший президент Чехії з 1993 по 2003 рік.

Вацлав Гавел був публічним діячем з другої половини 1960-х років. Здійснював незалежну діяльність у 1968 та 1969 роках. А в 1969-му був співавтором та підписантом декларації і відкритого листа «Десять пунктів», що критикувала окупацію Чехословаччини арміями Варшавського договору та початок «нормалізації». За це письменника переслідувала Служба державної безпеки.

Гавел зазнавав переслідувань від комуністичного режиму впродовж 1970–1980-х років. Офіційно друкувати його твори були заборонено, тож публікувати їх можна було лише самвидавом. У 1975 році Вацлав Гавел написав відкритого листа до тодішнього генерального секретаря Центрального комітету Комуністичної партії та президента Чехословаччини Густава Гусака, в якому критикував політичну, соціальну та економічну ситуацію того періоду. У 1976 році він організував протести на підтримку переслідуваних підпільних музикантів із гурту The Plastic People of the Universe. Був одним із авторів та перших підписантів Декларації Хартії 77 та одним із трьох перших речників «Хартії 77».

Місцевий відділ поліції у Празі 6 у березні 1977 року характеризував його так: «Походить з буржуазної родини, а його батько володів мільйонним майном. Його родина не мала позитивних стосунків із соціалістичною владою з 1948 р. Не користується доброю репутацією серед співгромадян, зокрема через його політичні погляди, спрямовані проти соціалістичної влади».

Результатом Конференції з питань безпеки та співробітництва в Європі, що відбулася у Гельсінкі в 1975 р., стала публікація Гельсінських угод. Після цього навіть соціалістичні країни Східної Європи зобов’язалися дотримуватись прав людини. Так, дисидентські рухи в СРСР та інших країнах Східної Європи досягли спільного знаменника. У країнах Східного блоку виникли правозахисні рухи та спілки: Московська Гельсінська спілка, Українська Гельсінська спілка, Грузинська Гельсінська спілка тощо. У Чехословаччині Вацлав Гавел та інші підписанти Хартії 77 заснували Комітет із захисту несправедливо переслідуваних (“VONS”) у 1978 р. Організація відслідковувала та оприлюднювала історії людей, яких комуністичний режим переслідував, порушуючи свої власні закони того періоду.

У той же час Гавел написав головний текст дисидентського руху в Чехословаччині й не тільки. Його есе під назвою «Сила безсилих» зобразило функціонування (пост)-тоталітарної держави та підняло питання існування і значення особистості як частини тоталітарної системи. Протягом шести місяців із серпня 1978 року письменник перебував під домашнім арештом.

Восени 1979 року разом із іншими представниками VONS отримав вирок та був ув’язнений з 1979 по 1983 рік. У зв’язку з серйозним погіршенням стану здоров’я, а також – через тиск міжнародних знаменитостей, був звільнений із в’язниці. Перебуваючи в ув’язненні Вацлав Гавел писав листи своїй дружині Ользі. Пізніше вони були опубліковані у виданні «Листи до Ольги».

Під час демонстрацій у період так званого «тижня Палаха» у Празі в січні 1989 року Гавела заарештували і засудили до реального ув'язнення; після звільнення з в'язниці у травні 1989 року він був одним зі співавторів петиції «Декілька речень».

У листопаді та грудні 1989 року він став провідним представником Громадянського форуму і зіграв вирішальну роль у поваленні комуністичного режиму та відновленні демократичної Чехословаччини.

Вацлав Гавел став останнім президентом Чехословаччини з ідеалістичним гаслом: «Правда і любов переможуть брехню та ненависть» та продовжив свою правозахисну діяльність на посту. Будучи президентом, він вказував на систематичні порушення прав людини в Росії та Білорусі, закликаючи до солідарності з пригнобленими націями та народами. За його словами, «байдужість до інших та байдужість до долі всього – це саме те, що відкриває двері злу». Вацлава Гавела досі вважають однією з найважливіших постатей правозахисного руху 20 століття.

У 2016 році у Києві назвали бульвар на честь Вацлава Гавела.