Митці в документах КҐБ/StB:

Україна

Чехія

Грузія

en
cz
ge

Їм випало жити у ХХ столітті — часи невдалих спроб побудови комуністичної утопії в Україні, Грузії, Чехії й інших країнах.

Вони мали за плечима різні культурні контексти, не завжди зналися між собою, але часто мали схожі історії: спротиву, співпраці чи репресій.

Український авангард тісно товаришував з грузинським, але обидва середовища в 30-ті змушені були зникнути, розчинитися або адаптуватися через чистки і репресії. Радянські спецслужби фіксували, як вцілілі митці наприкінці декади дізнавалися, чи залишився хтось живий — наприклад, український режисер Олександр Довженко так цікавився долею грузинських колег, зокрема розстріляного письменника Жанго Ґоґоберідзе. Представникам грузинського авангарду у сфальсифікованих обвинуваченнях також пригадували контакти з українськими «буржуазно-націоналістичними» митцями і політиками — наприклад, дружбу з Володимиром Винниченком.

Чеські митці відчули на собі тиск цензури пізніше, після повоєнної узурпації влади Комуністичною партією, яку підтримував Радянський Союз. Вони не пройшли крізь чистки 30-х років, але також добре знали, що таке зламана кар’єра, абсурдні звинувачення, постійне спостереження, фізичне насильство. Та водночас змогли розпочати чергову спробу демократичних перетворень у Центральній та Східній Європі.

Ця онлайн-виставка — історії художників і художниць, режисерів і акторок, музик і музиканток, письменників і письменниць. Вони по-різному реагували на цензуру чи репресії, бо передусім були людьми — зі своїми страхами, слабкостями і помилками.

Хтось вимушено співпрацював, але водив спецслужби за носа, як-то український письменник-гуморист Остап Вишня. Хтось добровільно пішов на вербування, але виконував не лише роль благородного розвідника — наприклад, український художник Микола Глущенко. Хтось ще юним помилився один раз, але наслідки йому згодують досі, як це сталося з чеським письменником Міланом Кундерою. Хтось зламався, але отримав другий шанс, — як-то перший президент Грузії і письменник Звіад Гамсахурдіа.

В основі проєкту — документи з колишніх архівів комуністичних спецслужб. Ми спробували зазирнути по ту сторону і показати, яким чином чекістська бюрократія впливала на окремі життя та змінювала культурний ландшафт країн. Про що чекісти писали у своїх доповідних, які донесення хотіли отримати і як замовляли критичні рецензії на тих, кого хотіли посадити.

На жаль, не всі справи на митців збереглися. Наприклад, про режисера Сергія Параджанова в українських архівах залишилися тільки згадки про справу на об'єкта «Тунеядец».

Великий масив грузинських справ згорів у пожежі під час державного перевороту в грудні 1991 року. Ще частину документів вивезли до Росії.

Чеські архіви відкриті і переважно оцифровані, але дослідники повинні опрацювати ще багато матеріалів.

Копії документів з архівів комуністичних спецслужб про митців, історії яких складають онлайн-виставку, можна переглянути та безкоштовно завантажити на сайті Електронного архіву Українського визвольного руху.

Міхеіл Джавахішвілі
Іване Бабуадзе
Петре Багратіоні-Грузинський
Зелений Інтернаціонал
Василь Стус
The Plastic People of the Universe
Давид Карцівадзе
Звіад Гамсахурдія

україна: вступ

Властіміл Тршешняк
Роман Сута
Павел Когоут
Марта Кубішова
Сергій Параджанов
Лесь (Олександр) Курбас
Олександр Довженко
Коте (Костянтин) Мікаберідзе

чехія: вступ

Гіві Барамідзе
Вацлав Гавел
Микола Глущенко
Стефанія Шабатура
Їржина Степнічкова
Павло Губенко (Остап Вишня)
Олдржих Кулганек
Опанас Заливаха

грузія: вступ

Власта Храмостова
Іване (Жанго) Ґоґоберідзе
Валер’ян Підмогильний
Коте (Костянтин) Хімшіашвілі
Мілан Кундера
Михайло Бойчук

україна чехія грузія

живопис музика література театр кіно